http://surl.li/sfopg

https://drive.google.com/file/d/1kLxo0gdkMDyngtA8l54YyoYBycFyC2nB/view?fbclid=IwAR2YqVqNeSIm5959qhw05UI8yC8n_VSPKJSXvs8j68VIirpWw9ezpF1ao2w

Алгоритм дій щодо забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою для фахівців та батьків вихованців щодо початку систематичного навчання дитини в закладі освіти

Перехід від дошкільної до початкової освіти є важливим етапом у житті дитини. Для плавного та успішного переходу з одного рівня освіти на інший, пропонуємо алгоритм дій щодо забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою для фахівців та батьків. Шляхом впровадження наступних рекомендацій можна спільно підтримувати дітей старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи.

Підготовка дітей дошкільного віку до здобуття початкової освіти

Важливо пам’ятати, що діти індивідуальні і розвиваються з різною швидкістю. Є кілька розповсюджених проблем, що можуть виникнути при переході на систематичне навчання: перехід від одної діяльності до іншої; проведення повного дня в школі; концентрація уваги протягом тривалого часу. Якщо ви помітили у дитини труднощі з деякими із вищезазначених навиків, не варто турбуватися. Необхідно більше приділити увагу тому, щоб допомогти дитині розвивати ці важливі навики.

Формування позитивного ставлення

Як правило, дитина знає, що скоро піде до школи, однак до кінця не розуміє, що саме це означає. Тому варто організувати візит до початкової школи, щоб дозволити дитині ознайомитися з фізичним середовищем, класною кімнатою, ігровим майданчиком та шкільним обладнанням. В більшості шкіл організовують екскурсії, під час яких батьки та їхні діти мають можливість ознайомитись зі школою та вчителем. Під час такого візиту батькам варто розпитати вчителя про навчання, навчальні програми, методи навчання, оцінювання та канали спілкування між батьками та вчителями. Найкращий спосіб підготувати дитину до чогось нового – це разом обговорити це нове. Співпраця між закладами дошкільної та початкової освіти

Бажано регулярно комунікувати та співпрацювати між педагогами закладів дошкільної та початкової освіти з метою обміну інформацією та поглядами щодо прогресу, сильних сторін та можливостей для поліпшення кожної дитини. Соціальний та емоційний розвиток Для соціалізації в новому колективі варто підтримувати активності, що сприяють розвитку соціальних навичок, емоційного інтелекту та саморегуляції, щоб покращити здатність дітей керувати своїми емоціями та позитивно взаємодіяти з однолітками та вчителями.

Спільна підтримка під час переходу

Індивідуальні плани переходу

Для дітей з особливими потребами потрібно розробити індивідуальні плани переходу, забезпечуючи необхідну адаптацію та підтримку.

Підтримка спільноти ровесників

Сприяйте формуванню груп взаємопідтримки або системи наставництва, де старші учні можуть допомагати молодшим у перші дні навчання у школі. Залучення батьків Співпраця між батьками та вчителями

Створюючи умови для постійного обговорення прогресу або труднощів, що потребують додаткової підтримки дитини, слід регулярно комунікувати та співпрацювати з батьками.

Механізми зворотного зв'язку

 Для розв’язання будь-яких проблем, що можуть виникнути визначте механізми зворотного зв'язку для батьків, щоб вони могли ділитися своїми спостереженнями, занепокоєннями та пропозиціями. Успішний перехід від дошкільної до початкової освіти закладає основу для навчання протягом життя. За допомогою цього алгоритму дій фахівці та батьки можуть спільно забезпечити неперервність освіти дитини, розвивати її всебічно та створювати позитивний перехід. Створення інклюзивного та підтримуючого середовища дозволить кожній дитині досягати успіху у своїй освітній діяльності.

3.1.  Напрями роботи методичного кабінету

Наказ МОН про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)

Презентація «Базового компонента дошкільної освіти» (нова редакція)

Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти

Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо впровадження оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти )

Дитячі журнали.

 Всеукраїнський науково-методичний  журнал "Дошкільне виховання "  https://jmil.com.ua/dv

Журнал для дітей "Котя"

Дитячий журнал "Колосок"

Напрями роботи методичного кабінету

Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників

 Семінари

Консультації для вихователів

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-metodichni-rekomendaciyi-shodo-organizaciyi-osvitnogo-procesu-v-zakladah-doshkilnoyi-osviti-v-litnij-period?fbclid=IwAR2SykFXQDwG2HXPL3AN00w5ch_C84M07y2GLhYE7mETntik66gW3C8ye1I

https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/06/07/Quite.games.07.06.2022.pdf?fbclid=IwAR3-2E0eW3WvZcs34OB-OwzfbBiMwT5YpyDgxcWtgBbi_n8cqdndrL6pSLc

«СУЧАСНЕ ДОШКІЛЛЯ ПІД КРИЛАМИ ЗАХИСТУ»: НОВІ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ на ДОПОМОГУ ПЕДАГОГАМ

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-rekomendaciyi-dlya-pracivnikiv-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-na-period-diyi-voyennogo-stanu-v-ukrayini

  ЩО ТАКЕ ЯКІСНА ДОШКІЛЬНА ОСВІТА https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2022/03/18/02/Shcho.takeya.kisna.doshk.osvita.18.03.22-5.pdf

Фізична безпека дітей під час війни

Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни. 

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно. 

2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте. 

3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань. 

• Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими. 
• Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
• Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість. 

4. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття. 

5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім  бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів. 

6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.  
7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.
8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).

9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.  

• Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
• Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
• Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
• Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
• За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
• Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.

10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.

11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою. Відома журналістка та блогерка Катерина Венжик також пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна!

                                                     ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ

Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору — через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою. 

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

     1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають. Джерело: Національна поліція України                                                                                                         

2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне — скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям. 

4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

Офіційні попереджувальні знаки Джерело: https://stopmina.com/

Неофіційні попереджувальні знаки Джерело: https://stopmina.com/

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці? 

• Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте. 
• Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама. 
• Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди. 

6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок    Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих. 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ

• Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.
• Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів від освітнього проєкту «Стопміна».
• Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
• Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
• Новий бот «Дитячий лікар на війні» від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.

Цей матеріал підготовлений в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Примітка: відповідно до матеріалу освітнього омбусмена України

Рекомендації для педагогів ЗДО

 на період дії воєнного стану в Україні

1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).

2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.

3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.

4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.

5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним.

Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.

6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.

7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.

8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.

9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.

10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.

11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.

12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.

13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.

Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є:

• створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;
• проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям»;
• надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
• забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);
• здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.

7. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.

8. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.

Примітка. Підготовлено відповідно до додатка 3 до листа МОН «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» від 02.04.2022 № 1/3845-22.

Функції методичної служби ЗДО

Навчальна: 

• ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями;
• ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України;
•  ознайомлення педагогів з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти;
• організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

Контрольно-діагностична:

• моніторинг якості педагогічного процесу;
• застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу;
• аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу;
• узагальнення отриманих результатів.

Корекційно-прогностична (плануюча): 

• здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани)

Організаційна: 

• організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо;
• організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів;
• організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня;
• організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами;
• замовлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька:

• планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій;
•  вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій;

Комунікативна:

• усвідомлення особистої та соціальної  значимості діяльності;
• реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності;
• встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

Виховна (мотиваційно-стимулююча): 

• стимулювання творчої діяльності педагогів;
• виявлення потенціалу педагогів;
•  стимулювання підвищення професійної кваліфікації;
• мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

Гностична: 

• оволодіння методами самоаналізу, здійснення самоосвіти.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/programy-rozvytku-ditey/Bilan_Programa_Ukrdoshkillja_2017.pdf

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/programi-rozvitku-ditej

ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

https://mon.gov.ua/storage/app/media/metodychni-rekomendatsiyi-doshkilna/zmist-navch-byhovn.pdf

Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/metodychni-rekomendatsiyi-doshkilna/dityachimi-sadkami-svitu.pdf

Прогулянки дитячими садками світу

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ                        https://uied.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/doshkilnaosvita.pdf

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/osvitnij-proekt-aflatot

https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2020/21.12/bazovyy%20komponent%20doshkillya.pdf

http://bazovyy komponent doshkillya.pdf